Батьківський лекторій
Про базову програму розвитку дошкільника "Я у Світі"
Очікування суспільства пов'язані сьогодні передусім із формуванням життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої людини. Опікуватися цією проблемою слід починати з дошкільного дитинства, оскільки саме в цей віковий період закладається підґрунтя оптимістичного світобачення, формуються первинний образ світу й самого себе, базис особистісної культури.
Базову програму "Я у Світі" за якою навчаються і розвиваються українські малюки в дитячих садках розроблено на виконання Закону України "Про дошкільну освіту" та Базового компонента дошкільної освіти в Україні. Вона є державною Програмою, в якій відображено вимоги щодо оновлення змісту освіти дитини від народження до шести (семи) років життя. В ній уніфіковано вимоги до розвиненості, вихованості й навченості дитини раннього та дошкільного віку незалежно від місця її проживання.
"Я у Світі" — Програма нового типу. Тут подано базовий зміст дошкільної освіти, який передбачає гармонійний та різнобічний розвиток дошкільника, формування його особистості, створення в умовах дошкільного навчального закладу розвивального життєвого простору.Програмні завдання, розв'язання яких забезпечується розвивальним середовищем такі:
- Закладання основ компетентності дитини (набуття досвіду, який допомагатиме розв'язувати проблеми, здобувати нову інформацію, ставати мобільною;
- формування здатності діяти адекватно, конструктивно, ефективно в різних життєвих ситуаціях, приймати свідомі рішення, задовольняти свої соціальні та індивідуальні потреби).
- Формування шкільної зрілості: розумової зрілості (її показниками є диференційоване сприймання, довільна увага, елементарні форми аналітичного мислення; знання про природу, культуру,людей, про самого себе;
- здатність висловлювати елементарні судження, обґрунтовувати свої думки);
- набуття соціальної зрілості (її засвідчують уміння спілкуватися з дорослими та однолітками, ініціювати контакти, налагоджувати взаємодію, домовлятися, узгоджувати свої дії з партнерами, допомагати іншим людям, мобілізовуватися на долання труднощів, виявляти відповідальність, виробляти самооцінні судження, поважати себе та інших);
- набуття емоційної зрілості (вона виявляється у певній емоційній стійкості дитини, у здатності адекватно реагувати на ситуації та події, орієнтуватись у настроях та станах людей, які поряд, і брати їх до уваги, контролювати та регулювати свою емоційну поведінку, утримуватися від імпульсивних проявів).
- Забезпечення балансу фондів "можу" і "хочу" полягає в тому, що виховання й навчання дошкільника спрямовуються на збалансованість життєво необхідних знань, умінь та навичок із його особистими потребами, інтересами, бажаннями, прагненнями. Виховання в дитини дошкільного віку активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції — системи ціннісних ставлень до природи, культури, людей, до власного "Я".
Формування у дошкільника основ креативності: інтересу до парадоксів; почуття новизни; вміння відходити від стереотипів; творчої уяви; здатності відкривати аналогії; можливості прогнозувати; дотепності, сміливості суджень; здатності вдаватися до різних форм доказів; неординарності рішень; кмітливості; почуття гумору.
Програму "Я у Світі" названо так не випадково. Адже кожна дитина приходить у світ передусім для того, щоб пізнати його й навчитися вдосконалювати себе; усвідомити, для чого живуть на Землі люди; ознайомитися з умовами життя та його основними законами — природними, предметними, соціальними; знайти своє домірне місце в складному й суперечливому світі. Символічно: назва Програми вперше починається займенником "Я", чим підкреслено виняткову роль власної активності дитини в особистісному становленні.
- Основні завдання Програми
- Розвинути в дошкільника:
- базові якості (самостійність, працелюбність, людяність, самолюбність, спостережливість, відповідальність, розсудливість, справедливість, самовладання, креативність);
- різні форми активності (фізичну, емоційно-ціннісну, соціально-моральну, пізнавальну, мовленнєву, художню, креативну);
оптимальні для віку моделі основних видів діяльності (сюжетно-рольової гри, предметно-практичної діяльності, спілкування, навчальної діяльності).
Програма налаштовує педагога на відкриття дитині великого світу в єдності та розмаїтті його чотирьох окремих світів— ПРИРОДИ, КУЛЬТУРИ, ЛЮДЕЙ, ВЛАСНОГО "Я". Вона спрямована на формування в дошкільника цілісної картини світу . Базова програма є першою в Україні програмою розвитку. Вона реалізує ідею дитиноцентризму, орієнтує педагога на визнання пріоритету розвитку дошкільника як особистості, зокрема його соціально-моральної складової як основної. Програмою проголошено пріоритет принципу активності, за яким дошкільник визнається активним суб'єктом життєдіяльності зі своїм індивідуальним досвідом та особливим сприйняттям світу. Такий підхід передбачає ставлення педагога до дитини як до особи, яка має право на власний вибір, прийняття самостійного рішення, на свої переваги та особистий час, на задоволення основних потреб, можливість усамітнитися, на відстоювання власної гідності.
Матеріали Програми ґрунтуються на принципі природовідповідності, який має стати одним із основних в організації дитячої життєдіяльності. Провідною ідеєю Програми є ампліфікація, тобто оптимальне використання дорослими можливостей кожного віку для повноцінного розвитку дитини. Вона зміщує акценти з проблеми підготовки до майбутнього шкільного життя на проблему забезпечення змістовного сьогодення. Ідея ампліфікації істотно відрізняється від нав'язуваної сьогодні ідеї форсованого, надто раннього навчання, штучного пришвидшення процесу дорослішання дитини, небезпечного для її здоров'я.
У Програмі виділено сім ліній розвитку дошкільника:
*фізичний, *соціально-моральний, *емоційно-ціннісний, *пізнавальний, *мовленнєвий, *художньо-естетичний, *креативний.
Більшість із них традиційні, проте дві лінії означено вперше. Це стосується емоційно-ціннісного та креативного розвитку. їх введено з огляду на виняткову значущість для становлення дошкільника, його емоційної сприйнятливості та творчої уяви.
Базова програма є першою в Україні програмою розвитку: в її центрі — якісні й кількісні зміни, що відбуваються з ДИТИНОЮ від народження до шести (семи) років життя і втілюються в різних формах її активності, в особливостях поведінки та діяльності на різних вікових етапах, у різних сферах життєдіяльності.
ПРО ВАЖЛИВІСТЬ ЕКОНОМІЧНОГО ВИХОВАННЯ МАЛЮКІВ. Формування економічної компетентності дітей починається з формування елементарних уявлень з економічної сфери життя (розуміння необхідності праці, функції грошей тощо). Для взаємодії та спілкування також необхідно наявність лексичного запасу економічної спрямованості (поняття про економічні дії: придбати, обміняти; особистісні якості: щедрий, добрий; властивості, що характеризують товар: дорогий, сучасний). Але запас мінімальної економічної лексики може бути як в активному так і в пасивному мовленні дитини.
Безумовно, дошкільник повинен не лише знати поняття, але й розуміти їх лексичне значення, щоб бути в змозі самостійно використовувати ці знання в повсякденному житті. Отже, дитина повинна адекватно поводитися у різних ситуаціях, пов’язаних з економічними стосунками, змінювати свою діяльність у залежності від зміни умов та вимог, контролювати себе та узгоджувати свої дії з колективом.Налагодженню контакту, у першу чергу, сприяє сформованість особистісних якостей (активність, відповідальність), по-друге, наявність вольових якостей (вміння брати до уваги іншу точку зору) та, по-третє, інтелектуальні здібності дитини.На перший план повинно вийти не збільшення словникового запасу економічної спрямованості, який у більшості випадків залишається в пасивному мовленні дітей, а формування первинного економічного досвіду у процесі власної діяльності дітей. Формування первинного економічного досвіду може здійснюватися під час спеціально цікаво організованих занять та різноманітних дидактичних, ситуативних та сюжетно-рольових ігор.Важливо не забувати, що формування та збагачення первинного економічного досвіду не лише забезпечить дошкільникам наявність елементарних економічних знань, готовність до варіативних дій, сформованість вольових якостей, але й стане підґрунтям для подальшого самостійного збагачення власного економічного досвіду та виховання морально-етичних цінностей особистості.